antet

Regio UE GR MDRAP focsani fonduri-ue
 

Церква Св. Миколая Нового

 

Розташована на межі бувших маєтків міста Фокшань, («дарує монастирю Римніку місце, яким володіли у Фокшанях... до річки Мілков»), Церква Св. Миколая Нового являє собою фундамент князівських правителів.

 

Ця культова споруда вписується в типологію мурованих церков XVIII ст. Також, згідно з документами Єпископства Бузиу, ця церква була при її заснуванні монастирем. У документі, датованому 7204 (1694 р.) червень 21, записано: «Записка Марії Преотяси (Добродійки), згідно якої вона продає священнику Святого монастиря з Фокшань місце для будівництва там, де знаходилась хата Ґиндака Цигана, через дорогу від попа Філофтея в місті Фокшань, завдовжки 18 сажнів і шириною до хати Тінки, 6 сажнів, земельна ділянка знаходиться між Обіляскою та Фокшаньом...».

У декількох церковних документах Д.Ф. Каян підкреслив той факт, що існування монастиря передує 1969 р., а на самому початку тут знаходилася дерев'яна споруда, закладена між 1680 - 1690 рр священниками Арсеніє та Яніє.

За допомогою документу, датованого 7240 (1732 р.) червень 9, констатовано, що церква була зруйнована пожежею, після чого, у тому ж році, вона була перебудована боярином Константіном Нистурелом; на цей раз її товсті стіни із притвором були побудовані із цегли.

Церква була розмальована після 1746 р., засновники будучи зображені на південній стіні з надписом «Антім, єпископ Бузиу, боярин Константін, Я Ніколає Воєвода...»

Збагачення церковного майна здійснилось шляхом отримання в подарок кількох земельних ділянок від різних осіб, серед яких зачисляються: капітан Ганджеску (дарує місце для парафіяльного дому) та капітан Мургулець (дарує великий дзвін).

В 1819 р. церква Св. Миколая Нового вважалася однією з найкраще утриманих парафій, відповідно запискам із Картографії Єпископства Бузиу, будучи також однією з найбагатших церков («... з 22 місцями та крамницями...»).

Структурно «церква була побудована за хрестоподібним зразком, з багатокутними абсидами, перед якими на західній стороні знаходиться притвор. На північній стіні притвору, ззовні, добудовано вежу-дзвіницю, вхід у яку прокладений із притвору. У своїй верхній частині дзвіниця має шестикутну форму та окрему покрівлю у формі пірамідального шолома. У притворі, спочатку відкритому, знаходяться муровані стовпи, які підтримують напівкруглі аркади. Внутрішня частина церкви покрита сферичними полу шапочками. Вхід із притвору в неф здійснюється попід дві напівкруглі та одну лілеєподібну арки, що підпираються на колонах із циркулярним стовбуром, які стоять на пірамідальних мурованих основах. Художнє оформлення фасаду з поясом із двох рядів цегли, розташованих на куті, відокремлені сильно профільованим тором, який знаходиться над вікнами. Різьблені в камені рами з рослинними мотивами та профільовані стрижні обрамлюють вікна». (Національна Культурна Спадщина побудов повіту Вранча – Музей Вранчі)