Церква «Святого Дмитрія», відома як церква капітана Вікол, була побудована на місці, що подарував Тоадер Гобжіли та його брат (Деля) 20 лютого 1692 р. Спочатку церква була споруджена з дерева (в 1696 році) а в 1709 році була перебудована мурованими стінами у формі тріконк (план церкви із трьома апсидами, протиставлені входу, зв’язані між собою прямокутником).

Церква була ідеологічним продуктом XVIII століття (під сильним впливом фанаріотського режиму); факт, що призвів до невеликих ктиторів, які бачили у ктиторстві інструмент для духовного, соціального й матеріального звільнення.

Присвячення церкви монастирю Агапія привело до справжнього повстання городян; її маєтки з Фокшань та Болотешть були розграбованіÂ  розгніваними жителями. Після декількох спроб, задіяними керівниками монастиря, ситуація нормалізується; а місія урегулювання непорозуміння, між городянами й монастирем, прийнята молдавським митрополитом Веніаміном Костаке, листом, направленим 10 січня 1820 р. Старостам Путни.

Структурно «церква була побудована у формі хреста, ґанок, притвор, неф і вівтар. Система будівництва – звичайна, кладка з вапняним розчином. Фасади зроблені в неокласичному стилі, розділені по горизонталі сильно профільованим поясом, виготовленим з гіпсу. Верхній регістр прикрашений за допомогою квадратних ніш. Вежа розташована на ґанку» (Національна культурна спадщина побудов повіту Вранча – Музей Вранчі)